Суддя Струков. Підстави для звільнення

На початку року до мене звернувся один із членів Громадської ради доброчесності, попросив допомогти зі збором інформації стосовно полтавського судді Олександра Струкова.

Струков – один із найбільш одіозних мантієносців України. Тому відгукнувся я з радістю.

Узагальнення вийшло обширним. Та, сподіваюсь, кому треба – ті прочитають.

ЗАЯВА

про дисциплінарні порушення Струкова О.М.

На підставі аналізу судових рішень, узагальнення інформації з багатьох публікацій у ЗМІ та кількох депутатських запитів (народних депутатів України Бублика Ю.В., №№ 11/10-1303, 11/10-1304 від 18.11.2016 р.; Лещенка С.А., № 11/10-1635 від 19.05.2017 р.) повідомляю Громадську раду доброчесності про систематичні порушення головою Октябрського районного суду м. Полтави Струковим Олександром Михайловичем норм професійної етики та доброчесності.

1. Усупереч ст. 53 ЗУ «Про запобігання корупції», що гарантує державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, голова Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. систематично здійснює тиск, піддає негативним заходам впливу та створює загрозу таких заходів стосовно судді цього суду Гольник Л.В. у зв’язку з тим, що вона виступила викривачем корупційного злочину – повідомила правоохоронні органи про пропозицію їй неправомірної вигоди за винесення судового рішення в інтересах Полтавського міського голови Мамая О.Ф.

На даний час кримінальне провадження відносно колишнього заступника Полтавського міського голови Трихни Д.В., обвинуваченого за ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 376 КК України у пропонуванні неправомірної вигоди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за закриття справи про адміністративне правопорушенні відносно Мамая О.Ф. без визнання винуватості в інтересах останнього, а також у втручанні в діяльність судді Гольник Л.В., слухається Київським районним судом м. Полтави.

Виділені матеріали кримінального провадження щодо злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383 КК України відносно дій Мамая О.Ф. та Ковжоги О.І. (представник Мамая О.Ф. у суді, перебуває у надзвичайно близьких стосунках зі Струковим О.М.), передані для здійснення досудового розслідування до НАБУ.

У цих кримінальних провадженнях Гольник Л.В. визнана потерпілою.

Голова Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. не лише сприяє стороні, котра вчинила низку дій протиправного характеру проти Гольник Л.В. як судді та правосуддя в цілому, але й прагне помститися їй за принциповість і дотримання вимог закону.

Свого негативного та вкрай упередженого ставлення до судді Гольник Л.В. голова суду Струков О.М. навіть не намагається приховувати, що засвідчує його інтерв’ю знімальній групі програми «Слідство.Інфо» (https://hromadske.ua/posts/poltavska-suddia-proty-koruptsii).

У порушення Кодексу суддівської етики, всупереч результатам досудового слідства, голова суду Струков О.М. фактично заявив, що суддя Гольник Л.В. вчинила злочин – провокувала Полтавського міського голову до пропонування їй неправомірної вигоди.

У судовому засіданні за справою Трихни Д.В., що відбулося 07.04.2016 р., допитані свідки – Мамай О.Ф.,  Ковжога О.І. та Струков О.М., голова Октябрського районного суду, у кабінеті якого мали відбутися «домовленості» між суддею Гольник Л.В. та мером, під присягою дали завідомо неправдиві, узгоджені між собою, показання проти судді Гольник Л.В., нібито це вона провокувала Мамая О.Ф. на вчинення злочину (https://youtu.be/bSxEnpIeWZc).

Струков О.М. свавільно використовує адміністративні важелі для тиску та переслідування Гольник Л.В., створюючи неприйнятну психологічну атмосферу у суді навколо неї, фабрикуючи «докази» порушення нею трудової дисципліни, робить неможливим розв’язання елементарних виробничих питань. Усупереч ч. 1 ст. 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» голова суду Струков О.М. фактично перевів суддю Гольник Л.В. на погодинну оплату праці. Ігноруючи її  письмові пояснення на ім’я голови суду та усні повідомлення про необхідність відлучитися, доведені до відома відповідальних працівників апарату суду, Струков О.М. на власний розсуд встановлює, які випадки відлучення судді з місця роботи є поважними, а які ні, зараховуючи до останніх відвідання нею органів прокуратури, Апеляційного суду Полтавської області, обласного та міського управлінь Національної поліції, Територіального відділення Державної судової адміністрації України в Полтавській області, сімейного лікаря та інших фахівців поліклініки за місцем проживання.

Так само Струков О.М. «не помічає» офіційні запрошення на участь судді Гольник Л.В. в антикорупційних заходах, надіслані йому заздалегідь керівниками різних установ та організацій, а потім висуває судді Гольник Л.В. свої претензії.

Наприклад, виїзд Гольник Л.В. на 2 дні до м. Києва, 13–14.09.2016 р., для участі в засіданні Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України, де слухалося питання здійснення судової реформи та очищення судової системи і підтримки чесних суддів, а Гольник Л.В. виступала одним із двох суддів-викривачів, голова суду оформив не як відрядження, а як прогули, з непередбаченим ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» зменшенням суми суддівської винагороди. Водночас такі дії голови суду, який проігнорував запрошення Комітету, є грубим порушенням ч. 1 ст. 4, ч. 10, 11 ст. 29 ЗУ «Про комітети Верховної Ради України».

Голова суду та залежні від нього працівники апарату суду не дотримуються вимог чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про захист персональних даних», на вимогу судді Гольник Л.В. не надається інформація, що стосується її особисто, а відповідні документи приховуються від неї.

Наявність у вчинках голови Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. складу порушень, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме неетичної поведінки, котра порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, що забезпечують суспільну довіру до суду, а також проявів неповаги до інших суддів, засвідчені у таких документах:

Висновки робочої групи, створеної 10.02.2017 р. за рішенням Ради суддів України для перевірки фактів, викладених у зверненнях Гольник Л.В.;

Лист Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 1/15-Г292221.17/16-107 до Вищої ради правосуддя від 12.07.2017 р.;

Рішення № 705 Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2017 р. «Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону» (https://nazk.gov.ua/rishennya-6-veresnya);

Рішення № 44 Ради суддів України від 07.09.2017 р. (http://rsu.gov.ua/uploads/article/risenna-rsu-no-44-vid-07092017-s-934f430e0f.pdf).

Розглянувши скаргу судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., Національного агентства з питань запобігання корупції, Голови Ради суддів України Сімоненко В.М. за дорученням Ради суддів України, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 13.12.2017 р. вирішила відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М.

Попри встановлені зазначеними вище органами факти негативного впливу, вибіркового та упередженого ставлення голови Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. до судді цього ж суду Гольник Л.В., Струков О.М. не зупиняється і продовжує грубо порушувати права останньої, вдосконалюючи тільки методи тиску.

04.12.2017 р. їй направлена на ознайомлення чергова характеристика за підписом Струкова О.М. Цим сумнівним документом (він не прошитий та не скріплений печаткою, на ньому відсутня дата підписання) зроблено висновок, що суддя Гольник Л.В. «зухвало ігнорує вимоги Конституції та Законів України в частині регламентації діяльності судової системи і суду», проявляє «конфліктність, зверхність і зухвалість в ставленні до колег, схильність до спотворення реальної дійсності і подання вигаданого нею за реальність», неправильно застосовує норми матеріального і процесуального законів при прийнятті рішень по справах, а тому зборами суддів прийнято рішення про звернення до Вищої ради правосуддя, Ради суддів України та Адміністрації Президента України, в якому висловлена одностайна думка колективу про невідповідність її займаній посаді судді.

Показово, що впродовж 2010–2015 рр. голова Октябрського районного суду м. Полтави не висував претензій до якості роботи судді Гольник Л.В., про що свідчать надані їй у цей період позитивні характеристики, однак із 2016 р. Струков О.М. «прозрів», хоча з 16.04.2015 р. Гольник Л.В. не здійснює повноваження судді.

Зазначена негативна характеристика, як і попередня подібного змісту, що була вручена Гольник Л.В. 29.09.2016 р., підписана особисто Струковим О.М., без зазначення дати виготовлення документу, підготовлена головою Октябрського районного суду м. Полтави Струковим О. М. в умовах реального конфлікту інтересів.

ЗУ «Про запобігання корупції», а саме  аб. 12 ч. 1 ст. 1, визначає, що реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та його врегулювання, затверджений Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 р. № 2, передбачає, що суб’єкти конфлікту інтересів повинні прагнути самостійно та своєчасно вживати заходи із запобігання виникненню конфлікту інтересів та його врегулювання.

Таким чином, складаючи та підписуючи негативні характеристики на суддю Гольник Л.В. з висновками про її невідповідність займаній посаді судді, голова Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. діяв в умовах реального конфлікту інтересів, маючи різко негативне ставлення до судді Гольник Л.В. та ігноруючи ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає, що судді в Україні мають єдиний статус незалежно від адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Крім того, Струков О.М. фактично привласнив собі повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, єдиного органу, що відповідно до п. 20 розділу XII (Прикінцеві та перехідні положення) ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначає відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років (30.09.2015 р.  суддя Гольник Л.В. була рекомендована Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання суддею безстроково, згодом унаслідок нерозгляду Верховною Радою України рекомендації ВККСУ документи щодо неї надійшли до Вищої ради юстиції, правонаступником якої є Вища рада правосуддя).

2. 05.08.2016 р. голова суду Струков О.М. застосував до Гольник Л.В. фізичну силу та завдав їй легкі тілесні ушкодження. За цим фактом було порушене кримінальне провадження № 12016170040003117 за ч. 1 ст. 125 КК України, згодом закрите Прокуратурою Полтавської області.

Остання вочевидь є толерантною до дій Полтавського міського голови Мамая О.Ф.,  голови Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. та їхнього оточення (про це зокрема свідчать неодноразові спроби закриття Прокуратурою Полтавської області проваджень щодо злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383 КК України відносно дій Мамая О.Ф. та Ковжоги О.І., слідство за ними було відновлене та передане детективам НАБУ після втручання у вересні 2016 р. Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України та Генеральної прокуратури України).

На ймовірну упередженість слідчих прокуратури та небажання притягати  голову Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. до відповідальність вказують такі обставини:

постанова про закриття кримінального провадження № 12016170040003117 була винесена 28.02.2017 р., однак судді Гольник Л.В. вдалося її отримати тільки після неодноразових звернень, супровідний лист яким цю постанову було надіслано датований 02.11.2017 р.

слідчий не став допитувати свідків, заявлених Гольник Л.В., натомість він обмежився допитом самого Струкова О.М., його помічниці та секретаря судових засідань, заступниці голови Октябрського районного суду Андрієнко Г.В., а також громадянина Козака М.В., який на момент інциденту перебував у кабінеті голови суду, бо той у робочий час «запросив його до себе проконсультуватися з особистих питань» (?!), відразу після події на прохання судді Гольник Л.В. виступити свідком Козак М.В. відповів відмовою, заявивши, що він нічого не бачив, і навіть тікав від неї, та на допиті у слідчого «прозрів» і повідомив, що бачив, як Гольник Л.В. «до приймальні увірвалася», «жодного фізичного контакту між Струковим та Гольник не було», «ніяких тілесних ушкоджень Струков О.М. їй не завдавав»  (https://www.facebook.com/LarysaGolnyk/posts/307294029677406).

Не свідчить про безневинність Струкова О.М. і його поведінка відразу після інциденту. Так, наряд поліцейських, який прибув за викликом судді Гольник Л.В. у зв’язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень головою суду Струковим О.М. (http://poltava.today/uk/news/show/13547), не зміг потрапити до приймальні останнього для отримання від нього пояснень, оскільки вхідні двері виявилися зачиненими, а на стук і прохання відчинити Струков О.М. та інші особи, які перебували в його кабінеті, не реагували (https://youtu.be/rJ8zryaDc-U).

У цей час на телефон 102 від секретаря судді Струкова О.М. надійшло повідомлення, нібито до приймальні голови суду намагаються увірватися невідомі особи. На вимогу вже другого наряду поліції, що приїхав за цим викликом, двері приймальні теж не були відчинені (https://youtu.be/mMuQYnbkSVw).

Коли ж двері нарешті відкрилися, голова суду Струков О.М., прикриваючись статусом недоторканості та застосувавши щодо жінки-поліцейської фізичну силу, фактично врятував свого секретаря від відповідальності за хибний виклик поліції, не дозволивши поліцейським опитати її (https://youtu.be/mbz9b1ZBb7M; https://youtu.be/2467oSHEeeU; https://youtu.be/31PM2F7GcWc).

3. 28.09.2016 р. мали відбутися збори суддів Октябрського райсуду м. Полтави, на яких голова суду Струков О.М. планував затвердити негативну характеристику на суддю Гольник Л.В. Проте після появи представників різних політичних партій та громадських організацій, депутатів та їхніх помічників – від районних рад до Верховної, а також журналістів місцевих та всеукраїнських видань, у Струкова О.М. пропали наміри проводити збори. Невдовзі він обвинуватив присутніх у зриві заходу.

На той час на екрані телевізора, розміщеного в залі, де відбувалися збори, демонструвалися відеосюжети, які стали предметом вивчення членів Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України.

Гавриленко І.М., тобто я, підійшов до голови Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. і запропонував прокоментувати зображення. У відповідь голова суду спробував мене випхати з зали, при цьому потайки вдарив кулаком правої руки під серце (https://www.facebook.com/Igor.M.Gavrylenko/videos/1884093878542691/?l=9140547353198577951).

Увечері того ж дня мені стало зле. Я був госпіталізований до лікарні з діагнозом: закрита травма живота, забій грудної клітки та поперекової ділянки зліва, ситуаційна артеріальна гіпертензія.

29.09.2016 р. за фактом нанесення Гавриленку І.М. головою Октябрського районного суду м. Полтави тілесних ушкоджень було відкрите кримінальне провадження № 12016170040003994 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Припускаю, що воно також закрите Прокуратурою Полтавської області.

Відразу після внесення до ЄРДР повідомлення про злочин наступним номером була зареєстрована справа про «незаконне позбавлення волі або викрадення людини». Її «жертвою» став Струков О.М. (http://pl-ukr.net/blog/permanentno-pidslidna-pro-sudyu-golnik-ta-%D1%97%D1%97-podilnikiv.html).

Підслідність провадження за моєю заявою, підкріпленою висновками медиків із лікарні, де я провів кілька діб, тривалий час з’ясовували між собою Полтавський відділ ГУНП в Полтавській області та Прокуратура Полтавської області. Зрештою забрала остання.

З недбалості слідчих медична експертиза не була виконана. А на прохання долучити зібрані мною відеозаписи, слідчий обласної прокуратури відповів, що використовувати аматорську зйомку йому нібито забороняє Кримінальний процесуальний кодекс України, а журналісти мали виконувати редакційні завдання.

4. Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. відомий також багатьма іншими вчинками, які вочевидь підривають авторитет судової влади.

06.06.2016 р. патрульні поліцейські м. Полтави, помітивши автомобіль, припаркований у забороненому для того місці, намагалися з’ясувати обставини та особу водія. Спершу громадянин, як згодом виявилося суддя Струков О.М., відмовлявся вийти з авто, хотів уїхати, не звертаючи уваги на поліцейського, який став на його шляху. Тільки попередження поліцейського про можливість застосування зброї змусило Струкова вийти з машини, але при цьому він намагався полишити місце події і чинив спротив патрульним.

Через ненадання документів Струков О.М був доставлений у відділ поліції для встановлення його особи. Там голова суду використав нецензурну лайку.

Поведінка судді Струкова О.М. на вулиці, в автомобілі поліцейських та у відділі поліції, зафіксована нагрудною камерою одного з патрульних, далека від тієї, яку передбачає Кодекс суддівської етики (https://youtu.be/AzDc94lvEps; https://youtu.be/dRfOyJQCi-4).

Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу в розмірі 255 грн. Струков О.М. оскаржив у суді. Одночасно просив суд визнати дії патрульних поліцейських протиправними, а його затримання – незаконним, та стягнути з Департаменту патрульної поліції 23 100 грн., витрачені Струковим на послуги адвоката (https://tribuna.pl.ua/news/suddya-strukov-proti-patrulnih-raund-6/).

18.11.2016 р. суддя Полтавського районного суду Потетій А.Г., колишній голова цього суду, задовольнив майже всі вимоги свого колеги, відмовивши тільки у компенсації Струкову витрат на адвоката (http://reyestr.court.gov.ua/Review/62870643). Таке рішення суду громадськість та ЗМІ розцінили як прояв кругової поруки у судах.

09.03.2017 р. колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду розглянула апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції у м. Полтаві. Постанова Полтавського районного суду від 18.11.2016 р. була скасована в частині визнання протиправними дій патрульних поліцейських щодо застосування фізичної сили, адміністративного затримання та примусового доставлення Струкова до відділу поліції, а також в частині закриття провадження по адміністративній справі про притягнення Струкова до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65348331). Це означає, що саме голова Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. вів себе неналежним чином.

5. Нехтування законами України та суддівською етикою суддею Октябрського районного суду м. Полтави Струковим О.М. неодноразово фіксувалося журналістами м. Полтави.

Зокрема Фетисов Геннадій Володимирович, журналіст Інформаційного агентства «Полтава», повідомляв про низку інцидентів за участю голови Октябрського суду Струкова О.М., пов’язаних із тим, що проїзд на територію суду блокував знак «В’їзд заборонено», встановлений без дозволу служби безпеки руху (http://poltava.today/uk/news/show/12045). https://www.youtube.com/watch?v=9O-u5cKMQ0Q).

17.06.2016 р. громадські активісти викликали поліцію для фіксування порушення чинного законодавства. Після того, як патрульне авто проїхало всередину двору, ворота за ним були зачинені на замок. Екіпаж виявився заблокованим на території суду. Вказівку на подібне зухвальство міг дати тільки керівник суду (http://poltava.today/uk/news/show/12417/).

До цього подібний випадок трапився з громадянином Біланом Є.В., автомобіль якого також був блокований на території суду. Останній подав запит про надання інформації стосовно причин та ініціатора закриття воріт. Однак Октябрський районний суд м. Полтави під керівництвом Струкова О.М. повідомив, що не володіє такою інформацією та що подвір’я суду не обладнане стоянкою для автомобілів, хоча це є неправдою.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 р. дії голови Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. щодо надання неповної інформації на запит Білана Є.В. визнано протиправними (http://reyestr.court.gov.ua/Review/61679475 ).

21.06.2016 р. Струков О.М. відмовився давати коментарі журналістам телеканалу «2+2» та телеканалу «Лтава» щодо своєї причетності до справи Трихни Д.В. та про стосунки з суддею Гольник Л.В. і намагався врятуватися від незручних запитань втечею, у буквальному розумінні цього слова (https://youtu.be/61Em-hQiK4Q; https://youtu.be/4L_GqkvxerU).

Кадри безглуздого забігу в чагарники (https://youtu.be/6c-H-pzevH0), хоч і зробили суддю Струкова популярним персонажем інтернету, авторитету судовій владі точно не додали.

6. Суддя Струков О.М., який одночасно є головою суду, тобто посадовою особою, керівником державної установи, не бажає спілкуватися не лише з журналістами, але й із патрульними поліцейськими, які прибувають за викликами громадян (http://poltava.today/uk/news/show/12110).

Під час спілкування з правоохоронцями, що виконують свої службові обов’язки, голова суду неодноразово демонстрував зверхність та відсутність професійної етики.

7. Суддею Октябрського районного суду м. Полтави Струковим О.М. постійно порушуються засади гласності та відкритості судового процесу, спостерігається тяганина при слуханні судом під його головуванням окремих кримінальних справ, при чому суд не вживає необхідних заходів для їх розгляду у розумні строки.

Справа № 554/1064/14­к за обвинуваченням адвоката Грубича В.В. за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі (у даному випадку – колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області) перебуває на розгляді судді Струкова О.М. із початку 2014 року. З того часу призначалося понад 65 судових засідань.

За весь час у Єдиний державний реєстр судових рішень внесені тільки дві ухвали:

від 29.01.2014 р. – призначити підготовче судове засідання (http://reyestr.court.gov.ua/Review/36872771);

від 27.12.2017 р. – стосовно заяви обвинуваченого про відвід прокурора  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71278471).

Від виконання адвокатських обов’язків Грубича В.В. не усунуто. Разом із адвокатом Розановою М.В. він виступав захисником у справі Петрова В.Ю., обвинуваченого у вбивстві, де головував суддя Струков О.М. Таким чином, із тим самим суддею Грубич В.В. зустрічається то в якості обвинуваченого, то в якості адвоката, що виглядає принаймні дивним.

Варто додати, що у справі самого Грубича В.В. одним із свідків виступає Ковжога О.І., котрий, за повідомленнями Інтернет-видання «Останній Бастіон», є кумом судді Струкова (http://bastion.tv/news/fejkove-agenstvo-kovzhogi-nadaye-poslugi-dlya-lohiv/; http://bastion.tv/news/strukov-i-konotop-mafiya-bezsmertna-zlochini-konotop-nm-chastina-iv/; http://bastion.tv/news/kovzhoga-boritsya-z-korupciyeyukorupciyeyu/). Проте в цій обставині суддя Струков О.М. не вбачає підстав для самовідводу.

Навіть після того, як судом нарешті було досліджене оперативне відео, зняте в результаті негласних розшукових (слідчих) дій, на якому Грубич В.В. схиляв свого клієнта до дачі хабаря суддям Апеляційного суду Полтавської області та переконував його в безпечності такої дії, оскільки кошти, отримані від клієнта Грубичем В.В., будуть обміняні останнім на інші купюри й передані Ковжозі О.І., який діятиме далі, бо йому довіряють корумповані судді (http://poltava365.com/poltavskij-advokat-grubich-domovlyavsya-za-xabar-dlya-golovi.html; https://youtu.be/nOVEivauxhA).

Коли до процесу за обвинуваченням Грубича В.В. почали проявляти інтерес ЗМІ, безпосередньо в ході засідання, яке відбулося 30.06.2016 р., за фактичного сприяння судді Струкова О.М., адвокат обвинуваченого переписав персональні дані журналістів. Засідання не відбулося через неявку прокурора, свідків та потерпілого. Причини їхньої неявки судом не з’ясовувалися. Дата наступного засідання суддею оголошена не була (http://poltava.today/uk/news/show/12447).

За подібних обставин було відкладене й наступне судове засідання, призначене на 04.08.2016 р. Почалося воно із затримкою на 20 хвилин, хоча того дня це було перше засідання судді Струкова О.М. (http://poltava.today/uk/news/show/13468/; https://www.youtube.com/watch?v=m12DJIQwlRE&feature=youtu.be).

Повідомлення про судове засідання, призначене на 15.09.2016 р., не з’явилося на офіційному веб-порталі «Судова влада України». А повідомлення про наступне судове засідання, призначене майже через місяць – на 13.10.2016 р., з’явилося тільки за день до слухання справи, коли на це було звернуто увагу в електронних ЗМІ (http://pl-ukr.net/blog/anons-rezonansnix-sudiv-na-tizhden-poltava10-14-zhovtnya.html; https://www.facebook.com/Igor.M.Gavrylenko/posts/1809632055988874).

Такі дій Струкова О.М. є прямим порушенням ст. 92 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення засад гласності і відкритості судового процесу. А ч. 2 ст. 11 цього закону прямо говорить, що інформація про місце, дату і час судового засідання є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України.

Подібні ексцеси трапляються при розгляді справи № 554/1955/16­к за обвинуваченням директора комунального підприємства «Полтава-Сервіс», підпорядкованого Полтавській міській раді, Передерія В.П. за ч. 3 ст. 368 КК України в одержанні неправомірної вигоди. Її Струков О.М. почав слухати 11.04.2016 р.

У судовому засіданні 15.04.2016 р. суддя Струков О.М. заборонив фотографувати себе та обвинуваченого. На запитання журналіста, чому не можна вести зйомку, суддя відповів, що він не давав дозволу (http://poltava365.com/1909-obvinuvachenij-v-korupczi.html), хоча у відкритому процесі будь-хто має право використовувати портативні засоби фото-, відео- та аудіозапису.

25.05.2016 р. заборона на фотографування супроводжувалася забороною на аудіофіксацію ходу засідання. Разом із цим Струков О.М. змусив представників ЗМІ надати йому паспорти та журналістські посвідчення для ксерокопіювання, під керівництвом головуючого у справі обвинувачений сфотографував усіх присутніх, а його адвокат поіменно записав персональні дані всіх журналістів. Після цього засідання було перенесене через неявку свідків (http://poltava365.com/2499-sud-nad-obvinuvachenim-v.html; http://poltava.to/news/38606/; https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1753172814961486&id=100008063520501&pnref=story).

У засіданні 10.06.2016 р., втретє відкладеному через неявку свідків, суддя Струков О.М. дозволив собі репліки до «вільних слухачів», з’ясовуючи причини їхньої присутності у залі суду (http://poltava.to/news/38809/; https://www.youtube.com/watch?v=XO5VtjVFlmk).

Засідання, призначене на 29.06.2016 р., розпочалося зі значним запізненням і було відкладене в зв’язку з перебуванням головуючого в іншому процесі, у складі колегії. Розділяла початок обох засідань 1 година. При цьому учасниками попередньої справи (№ 554/4355/16-к), що слухалася колегією суддів, були 11 потерпілих та стільки ж їхніх представників, тому такий досвідчений суддя як Струков О.М. не міг не розуміти, що це засідання виявиться тривалим і завадить слуханню другої справи (http://poltava.to/news/39037/).

Наступне засідання, призначене аж на 08.08.2016 р., також було перенесене на пізнішу дату внаслідок перебування Струкова О.М. у складі колегії в іншому процесі. Звільнившись, Струков не став проводити засідання у справі Передерія, хоча цього разу, крім журналістів, його понад 2 години чекали прокурор, обвинувачений, адвокат і двоє свідків.

Журналісти, які навідалися в колегіальне засідання, були спантеличені тим, що суддю Струкова О.М. неодноразово долав міцний сон, хоча розглядалася справа групи осіб, обвинувачених у терористичній діяльності (http://bastion.tv/news/vstati-suddya-spit-nepidjomni-budni-poltavskogo-suddi-strukova/; http://poltava.today/uk/news/show/13580; https://youtu.be/_24x8qGUpcs).

09.09.2016 р. чергове засідання у справі Передерія В.П знову було відкладене через неявку свідків (http://poltava.to/news/39962/).

Засідання 12.10.2016 р. не відбулося через неявку свідків, але клопотання прокурора про накладення на них грошового стягнення суддя не задовольнив. Тільки 02.11.2016 р., коли вкотре повторилася подібна ситуація, суддя Струков О.М. погодився застосувати до свідків примусовий привід (http://poltavske.tv/events/1633.html).

05.12.2016 р. свідки нарешті були допитані, але атмосфера судового засідання та зміст запитань судді до свідків, що збігались із запитаннями адвоката й обвинуваченого, створили враження упередженості Струкова О.М. стосовно свідків та узгодженості його дій зі стороною захисту (http://poltava365.com/u-spravi-pro-xabar-direktoru-kp-poltava-servis-suddya-struko.html; http://poltavske.tv/events/1777.html; http://poltava.to/news/41271/).

22.02.2017 р. засідання розпочалось із запізнення судді на 50 хвилин, після чого було відкладене – адвокат повідомив, що Передерій В.П. захворів, але документи, які б підтверджували це, надані не були. 20.03.2017 р. слухання справи не відбулося внаслідок перебування Струкова О.М. у нарадчій кімнаті. 27.04.2017 р. засідання було відкладене внаслідок перебування адвоката обвинуваченого в іншому процесі. Наступне засідання було призначене аж через 1,5 місяці – на 12.06.2017 р. (http://pl-ukr.net/blog/yak-strukov-vityagueh-korupcionera.html).

Подальші засідання призначалися з проміжками, як мінімум, в 1 місяць: 13.07, 06.09, 03.10, 06.11, 06.12.2017 р. та відкладалися у разі появи журналістів, як це трапилося 20.12.2017 р., коли безпосередньо перед початком судового засідання помічниця судді Струкова повідомила, що слухання не відбудеться через хворобу адвоката (ще за 15 хвилин до цього вона не знала, що засідання буде скасоване і відправила представників ЗМІ до відповідної зали судових засідань).

Наступне слухання цієї справи заплановане аж на 25.01.2018 р.

Слухання колегією суддів під головуванням Струкова О.М. резонансної для м. Полтави справи № 554/1474/16­к за обвинуваченням Петрова В.Ю. у вчиненні умисного вбивства супроводжувалося грубими порушеннями гласності судового процесу та безпідставним затягуванням розгляду справи.

Так, 16.09.2016 р. суддя Струков О.М. ухвалив (це рішення не внесене до Єдиного державного реєстру судових рішень) заборонити представникам ЗМІ проводити фото- та відеозйомку обвинуваченого та його адвоката Розанової М.В. (другим захисником у цій справі виступав Грубич В.В.)

Журналіста Фетисова Г.В., який відмовився підкорятися цій незаконній вимозі, головуючий обвинуватив у тиску на суд і закрив засідання (http://kolo.news/category/suspilstvo/169; http://poltava.to/news/40053/; https://tribuna.pl.ua/news/rozglyad-spravi-pro-vbivstvo-peretvorivsya-na-vidstoyuvannya-svobodi-slova/; http://imi.org.ua/news/54863-u-poltavi-suddya-perenis-zasidannya-schob-ne-znimali-advokata-yaka-pogrojuvala-pobriti-jurnalistku.html; http://poltavske.tv/nocomments/1368.html; https://tribuna.pl.ua/news/sud-u-spravi-petrova-podrobitsi-video/; https://youtu.be/PD7x0jRuGx4).

Того самого дня від імені баби загиблого Кірнос Л. на ім’я начальника СВ Полтавського відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Полтавській області була подана заява-повідомлення про вчинення злочину журналістом Фетисовим Г.В., який нібито «вискочив із залу суду до суддів, став перешкоджати розгляду справи, на вимоги суду припинити втручання в діяльність суду він не реагував, умисно своїми діями перешкоджав правосуддю, намагався заздалегідь визначити для присутніх, яке буде рішення суду у справі та своєю зухвалою поведінкою намагався схилити суддів винести неправомірне рішення й тим самим перешкоджав виконанню службових обов’язків судді», з чого слідує, що заявниця перебувала в судовому засіданні 16.09.2016 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65022141), хоча суд мав її видалити, адже в наступному судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2016 р., Кірнос Л. допитувалася як свідок (http://poltavske.tv/events/1532.html).

Журналісти, які висвітлювали розгляд справи 20.10.2016 р., повідомили про безпідставне перешкоджання головуючим у справі Струковим О.М. виконанню ними своїх професійних обов’язків, зокрема про заборону на зйомку, а також про хамську поведінку судді (https://www.facebook.com/poltavsketv/posts/796704520432696; https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1791440171136805&set=a.1718056468475176.1073741828.100008125177093&type=3&theater; http://poltavske.tv/events/1533.html).

26.10.2016 р. відбувся допит обвинуваченого Петрова В.Ю. Хоча процес є відкритим, це судове засідання чомусь здійснювалось у закритому режимі (http://poltava.to/news/40583/; http://poltavske.tv/events/1614.html; https://www.facebook.com/poltavsketv/posts/804182956351519).

31.10.2016 р., посилаючись на усну вказівку голови Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М., ще перед початком засідання судова охорона заборонила журналістам проводити відеозйомку. При цьому розгляд справи не відбувся через неявку свідків (http://poltava.depo.ua/ukr/poltava/na-poltavshchini-znovu-ne-zmogli-rozpochati-sud-u-rezonansniy-31102016142000; http://poltava365.com/5227-sud-prodovzhiv-utrimannya.html).

06.12.2016 р. очільник конвойної роти, керуючись усним розпорядженням Струкова О.М., до початку судового засідання намагався перешкодити фотозйомці, а потім наказав журналістам покинути судову залу. Саме засідання розпочалось із запізненням у 1,5 години.

Заборонивши представникам ЗМІ здійснювати зйомку адвоката Розанової М.В., суддя Струков О.М. водночас не відреагував на те, що остання в процесі відкрито проводила відеофіксацію присутніх журналістів. Керівник конвойної роти, уважаючи, що заборона стосується всіх учасників процесу, зробив їй усне зауваження, але підтримки в головуючого судді не знайшов (http://poltava365.com/v-oktyabrskomu-rajsudi-poltavi-kerivnik-konvojnoii-roti-poli.html; http://imi.org.ua/barametr/56084-barometr-svobodi-slova-za-gruden-2016-roku.html). Попри те, що раніше, 30.08.2016 р., засідання відзначилося неприхованим тиском, образами та погрозами на адресу журналістів з боку адвоката Розанової М.В., дружини прокурора Прокуратури Полтавської області, яка намагалася заборонити висвітлення процесу ЗМІ (http://hromadske.ua/posts/hromadsketbpoltava-povidomliaie-pro-pohrozy-zhurnalistam-z-boku-advokata-obvynuvachenoho-u-vbyvstvi; http://imi.org.ua/news/54671-u-poltavi-advokat-pogrojuvala-u-sudi-pobriti-nagolo-jurnalistku.html; http://poltava.to/news/39850/; http://poltavske.tv/events/1299.html).

14.12.2016 р. представники конвойної роти в черговий раз намагались вивести журналістів із зали суду, мотивуючи це отриманою від Струкова О.М. забороною на фото- та відеозйомку. Представникам ЗМІ, щоб залишитись у залі засідань, довелося пообіцяти не користуватися камерами. Разом із тим, слухання справи цього разу було відкладене через неявку потерпілої (http://poltava365.com/rozglyad-spravi-petrova-znovu-vidklali.html).

31.03.2017 р. судове засідання почалося зі значним запізненням, коли ж колегія суд­дів нарешті з’явилася, слухання справи було відкладене через неявку адвоката.

16.09.2016 р. головуючий намагався приховати від журналістів дату наступного судового засідання (http://vpoltave.info/post/48987-advokat-jaka-pogrozhuvala-nagolo-pobriti-poltavsku-zhurnalistku-zaboronila-predstavnikam-zmІ-zjjomku-na-sudi; http://kolo.news/category/suspilstvo/169; https://tribuna.pl.ua/news/rozglyad-spravi-pro-vbivstvo-peretvorivsya-na-vidstoyuvannya-svobodi-slova/). При цьому секретар Струкова О.М., вручаючи повістки учасникам процесу, прямо просила їх не розголошувати представникам ЗМІ відповідну інформацію (http://poltava.to/news/40053/).
Із дивною постійністю у справі Петрова траплялися нібито випадкові «накладки» з призначенням одночасно інших судових засідань за участі судді Струкова О.М.:

20.10.2016 р. – на 10.00 було призначене також слухання справи № 554/4355/16-к (колегія у складі суддів Савченко А.Г., Струков О.М., Микитенко В.М.);

06.12.2016 р. – на 10.00 було призначене також слухання справи № 554/10041/16-к (колегія у складі суддів Савченко А.Г., Струков О.М., Блажко І.О.), засідання у справі Петрова розпочалось із запізненням у 1,5 години;

14.12.2016 р. – на 10.00 було призначене також слухання справи № 554/9745/16-к (слухалася Струковим О.М. одноосібно);

31.03.2017 р. – на 10.00 було призначене також слухання справи № 554/905/17 (колегія у складі суддів Струков О.М., Савченко А.Г., Микитенко В.М.), судове засідання у справі Петрова почалося зі значним запізненням.

8. Описані приклади розгляду суддею Струковим О.М. окремих судових справ, на перший погляд, нібито вказують на його невміння організовувати належним чином судовий процес. Проте постійні «накладки» та тривалі затримки початку судових засідань, пов’язаних із резонансними справами, які відвідує значна кількість журналістів та «вільних слухачів», закликаних через соціальні мережі для здійснення громадського нагляду за діяльністю судді, швидше вказують на зумисні дії голови суду з метою відволікання суспільного інтересу від таких справ, що й підтверджується м’якістю вироків у них.

Так, 21.04.2017 р. колегія суддів під головуванням Струкова О.М. постановила вирок у справі Петрова В.Ю., яким умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 ККУ) було перекваліфіковане на «умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони» (ст. 118 ККУ), попри те, що злочин було скоєно посеред біла дня, на людній вулиці, кількома пострілами в голову.

За повідомленнями ЗМІ, вбивця причетний до незаконного поширення наркотиків, його батько – відомий у м. Полтаві наркодилер. Родичі Петрова В.Ю. чинили тиск на свідків та потерпілу, здійснили підкуп частини свідків з метою зміни показань, даних під час досудового слідства (http://poltava.to/news/40053/; http://poltava.to/news/40070/; https://www.youtube.com/watch?v=0Hflke2OMK0).

Перекваліфікація злочину дозволила зарахувати час перебування обвинуваченого в СІЗО (близько 1 року) за «законом Савченко» у строк відбування покарання та випустити злочинця на волю відразу після виголошення вироку.

Потрібну для засудженого «гуманність» 04.03.2015 р. було проявлено колегією суддів Октябрського районного суду м. Полтави (головуючий – Струков О.М., судді Микитенко В.М., Гольник Л.В.) у справі № 554/1079/15-к за обвинуваченням Аксаментова Б.В. за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК. Суд звільнив засудженого від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 роки (http://poltava.to/news/32758/; http://reyestr.court.gov.ua/Review/42978944).

Із м’якістю призначеного покарання не погодилася суддя Гольник Л.В., виклавши свою аргументацію в окремій думці, проте цей документ у Єдиному державному реєстрі судових рішень досі не розміщено.

Принципова позиція одного з членів колегії підштовхнула прокуратуру до оскарження вироку. У подальшому поведінка засудженого, звільненого Октябрським судом «з-під варти негайно», переконливо довела, що стати на шлях виправлення він не збирався. Більше року Аксаментов ухилявся від явки до апеляційного суду, був оголошений у розшук. Тільки 27.05.2016 р. грабіжника нарешті знайшли та взяли під варту (http://blog.poltava.to/igor-gavrylenko/5266/; https://www.facebook.com/Igor.M.Gavrylenko/posts/1759200314365382?pnref=story).

23.11.2016 р. колегією суддів Апеляційного суду Полтавської області ухвалено новий вирок, яким вирок Октябрського районного суду скасовано в частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Із мотивувальної частини вироку було виключено посилання суду на визнання обставинами, які пом’якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Отже засуджений отримав реальне відбуття покарання, але з тривалою та абсолютно безпідставною затримкою (http://reyestr.court.gov.ua/Review/62922856).

11.03.2003 р. суддя Струков О.М. за скаргою судді Апеляційного суду Харківської області Бородіна М.М. про визнання дій прокуратури незаконними скасував низку постанов заступника прокурора м. Харкова Коваленка В.В. стосовно порушення відносно Бородіна М.М. кримінальних справ за ознаками ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України, а також за ознаками ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 364 КК України, закривши відповідні провадження «із-за відсутності в його діях подій злочину» (http://cripo.com.ua/print.php?sect_id=4&aid=60252).

04.02.2008 р. суддя Струков О.М. розглянув скаргу Кривчуна Р.К., підприємця, депутата Полтавської міської ради, зятя і помічника-консультанта народного депутата України Левцуна В., на постанову прокурора Полтавської області від 10.01.2008 р. про відкриття кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Кривчун Р.К. пострілом з пістолета умисно наніс Коваленку К.К. тілесне ушкодження середньої тяжкості (розтрощений гумовою кулею палець на нозі було ампутовано) (http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1199526707.html).

Намагаючись уникнути явки потерпілого в судове засідання, своєю постановою суддя Струков О.М. закрив зазначену кримінальну справу (http://maidan.org.ua/arch/arch2008/1202204228.html).

У 2013 р. суддя Октябрського районного суду Струков О.М. у справі № 554/120/13-к визнав Конотоп Н.М., керівницю Управління з захисту справ споживачів у Полтавській області, затриману в січні 2011 р. на одержанні хабаря, винною не в цьому корупційному злочині, а в перевищенні службових повноважень (ч. 1 ст. 365 КК України). Суддя Струков О.М. призначив їй 2 роки позбавлення волі «без позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю пов’язаною з виконанням  адміністративно-управлінських або організаційно-розпорядчих функції» та на підставі ЗУ «Про амністію» звільнив від відбування покарання (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34282907; https://poltava.to/news/36713/).

У подальшому вирок судді Октябрського районного суду Струкова О.М. було скасовано. Вироком Апеляційного суду Полтавської області (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54798026) Конотоп Н.М. визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади в органах державної влади строком на 2 роки (на підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від основного покарання строком на 2 роки).

06.06.2012 р. співробітниками СБУ в Полтаві був затриманий Вергелес В.В., який у перші роки каденції міським головою Мамая О.Ф. виступав посередником між чиновниками та підприємцями, котрі хотіли отримати в Полтавській міській раді дозвіл або позитивне рішення з питань виділення земельних ділянок (https://antikor.com.ua/articles/35045-suddi_strukov_i_rjabishin_vidbili_u_sbu_poserednika_koruptsijnih_shem_poltavsjkoji_meriji).

Від підприємця, який повідомив правоохоронців про вимагання в нього коштів, Вергелес устиг отримати кілька траншів хабара, загальна сума якого мала скласти 177 тис. гривень.

10.07.2013 р. вироком судді Струкова О.М. у справі № 1622/11217/2012 обвинувачений був засуджений до 4 років позбавлення волі, однак з 2-річним випробувальним терміном, та з накладенням штрафу в розмірі 5 тис. гривень. Конфіскація майна не застосовувалась. Ба більше, вилучене під час обшуку майно, готівка і понад 100 грамів золота, рішенням суду була повернута засудженому.

10.02.2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ухвалила в порядку ст. 365 КПК України в редакції 1960 р. вирок судді Струкова О.М. скасувати, а кримінальну справу стосовно Вергелеса В.В. направити прокурору прокуратури Полтавської області для організації додаткового розслідування (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55841983).

За результатами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42016171010000045 від 14.03.2016 р., стосовно Вергелеса В.В. 14.04.2017 р. було складено новий обвинувальний акт за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 368-3, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Оскільки злочинець ще 11.11.2014 р. утік до Російської Федерації та згодом був оголошений у міжнародний розшук, прокурор просив суд здійснити спеціальне судове провадження, а судовий розгляд здійснювати за відсутності обвинуваченого (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67814397).

Прикметно, що у справі Вергелеса В.В. та в низці інших, в яких до  вироків, ухвалених суддею Струковим О.М., виникають питання щодо м’якості призначених покарань або мотивів перекваліфікації злочинів на менш тяжкі, до групи адвокатів, які забезпечували захист обвинувачених, входила Розанова М.В. Її чоловік, Розанов Ю.А., на той час обіймав посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва Прокуратури Полтавської області та здійснював супровід справи Вергелеса В.В.

Наразі Розанов Ю.А. працює на подібній посаді – начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Полтавської області.

Крім Розанової М.В., дуже часто захистом осіб, обвинувачених у вчиненні корупційних або тяжких та особливо тяжких кримінальних злочинів, у справах, що розглядаються суддею Струковим О.М., займаються адвокати Грубич В.В. та Орихівський І.Б. Вони пов’язані з Ковжогою О.І., котрий сам не є адвокатом, та із заснованою останнім юридичною фірмою «Юрпол» (https://www.linkedin.com/in/валера-грубич-6128b5a3).

Обидва ці адвокати представляли інтереси Полтавського міського голови Мамая О.Ф. у судах, коли мер спонукав органи прокуратури порушувати з надуманих підстав кримінальні провадження проти судді Гольник Л.В. (справи №№ 554/9249/15-к, 554/9426/15-к, 554/9857/15-к).

У справі № 554/11673/15­к Андрусенко М.І., екс-керівник Управління з питань надзвичайних ситуацій, за результатами досудового розслідування обвинувачувався в зловживанні службовим становищем (ст. 364) та у службовому підробленні документів (ст. 366). З його вини бюджет недорахувався 800 тис. гривень.

Захисником підсудного виступав адвокат Орихівський І.Б. Слухання справи також супроводжувалося затримками та неодноразовим перенесенням судових засідань, порушенням засад гласності та хамським поводженням головуючого судді з журналістами (http://poltava.today/uk/news/show/14992; https://youtu.be/ptEkibaLVjs; https://youtu.be/PAkv6CLVMw8).

До розгляду справи Струков О.М. приступив 01.09.2015 р., завершив його 10.10.2017 р. – ухвалою про закриття кримінального провадження, звільнення Андрусенка М.І. від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності та про скасування заходів забезпечення у вигляді арешту майна (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69987780).

При цьому з тексту ухвали абсолютно незрозуміло, яким чином початкове обвинувачення в кримінальному провадженні № 42014170000000147 Андрусенка М.І. у вчиненні правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70502940) було змінено виключно на обвинувачення за останньою, менш тяжкою, статтею КК України. Також зі змісту ухвали неможливо збагнути, у чому полягала протиправна діяльність Андрусенка М.І., які службові документи ним були підроблені.

Суть справи № 1622/16159/2012: влітку 2012 р. на «гарячому» було схоплено слідчого Управління СБУ в Харківській області, старшого лейтенанта юстиції Євтушенка І.В., він обвинувачувався в «одержанні, пов’язаному з вимаганням, службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища» (ч. 3 ст. 368 КК України).

Надзвичайно довго «судив» Євтушенка І.В. голова Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. 28.03.2016 р. ухвалив: «виправдати за недоведеністю його вини» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/57706192).

Вирок Октябрського райсуду 09.02.2017 р. був підтриманий ухвалою однієї з колегій Апеляційного суду Полтавської області.

Обидва ці рішення набули розголосу у ЗМІ (http://kompromat1.info/articles/54845-spetssluzhby_ukrainy_imitatsija_ochishchenija._za_chto_sudjat_ukrainskih_chekistov). Відзначалася непереконливість та надуманість доводів сторони захисту та ймовірна необ’єктивність судді Струкова О.М., котрий доклав зусиль, щоб обґрунтувати нібито провокацію злочину з боку співробітників прокуратури та УБОЗу.

За цікавим збігом обставин 06.03.2017 р., у день виходу зазначеної вище публікації, Струков О.М., не чекаючи результатів касаційного оскарження свого вироку органами прокуратури, розглянув заяву Євтушенка І.В., подану кількома днями раніше, 02.03.2017 р., і постановив повернути йому мобільний телефон, сумку-барсетку, щоденник та грошові кошти у розмірі 1000 доларів США, вилучені під час проведення обшуку 23.06.2012 р. А носії інформації (флеш-накопичувачі) з записами негласних слідчих (розшукових) дій, які залишалися при матеріалах кримінальної справи, – знищити, хоча відповідно до висновку експертів № 15805/14-35 від 19.06.2015 р. вони й так були визнані «непридатними для досліджень, через неможливість зчитування інформації з них, як стандартними так і спеціальними методами». Таким чином,  при матеріалах справи, за рішенням Струкова О.М. мали залишитися тільки такі речові докази, як змиви з рук, зразки вати, рідини та спеціальної речовини (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65332617).

Постанова судді Струкова О.М. щодо речових доказів 04.05.2017 р. була скасована ухвалою Апеляційного суду Полтавської області з направленням на новий судовий розгляд у той же суд (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66415217).

Наразі вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.03.2016 р. та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 09.02.2017 р. оскаржені органами прокуратури в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (у порядку КПК України 1960 року) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67368443).

Саме такі «поблажливі» вироки, винесені без належного мотивування й обґрунтування, викладені плутано й незрозуміло,  підривають віру громадян у невідворотність покарання та справедливість при відправленні судочинства, призводять до додаткових державних витрат, пов’язаних із розшуком засуджених, спричиняють інші негативні наслідки.

9. Виявляючи «співчуття» до корупціонерів та представників організованої злочинності, водночас суддя Струков О.М. проявляє абсолютно цинічну байдужість до незаможних підсудних.

У 2013 р. лише термінове звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), підготоване юридичною приймальною Української Гельсінської спілки з прав людини, врятувало жінку-ув’язнену з важким онкозахворюванням. Вона потребувала термінової медичної допомоги у формі хірургічного втручання, яку суддя Струков О.М. призначити вперто не хотів. Попри те, що з клопотанням перевезти жінку до спеціалізованого лікувального закладу зверталися як адвокат, так і адміністрація СІЗО та лікарі.

Кілька разів під час судових засідань підсудна втрачала свідомість. Її хвороба супроводжувалась ускладненням роботи серцево-судинної системи. Однак суддя Струков О.М. спостерігав за стражданнями жінки від засідання до засідання.

ЄСПЛ зобов’язав негайно перевести жінку до лікарні та забезпечити належний догляд за нею, що було виконано 21.10.2013 р. і врятувало нещасну жертву суддівського свавілля від смерті (http://helsinki.org.ua/articles/evropejskyj-sud-ne-dozvolyv-poltavskomu-kolezi-vbyty-uv-yaznenu/; http://tyzhden.ua/News/92040).

10. У 2015 році представниками ЗМІ та громадськістю була помічена дивна спеціалізація Струкова О.М. Лише голова Октябрського районного суду м. Полтави розглядав справи, пов’язані з керуванням транспортними засобами особами, які перебували у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, що змушена була визнати його заступниця Андрієнко Г.В.

Це стало відомим у ході розгляду суддею Струковим О.М. справи про адміністративне правопорушення, вчинене начальником Управління Національного банку України в Полтавській області Городницьким М.І. – керування автомобілем у нетверезому стані. 24.06.2015 р. суддя Струков О.М. закрив відносно чиновника провадження у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Городницький свою провину не визнав і зазначив, що випив кілька ковтків коньяку «Hennessy» після того, як його зупинили представники організації UPC Patrol. Хоча в його крові було виявлено 2,07 проміле, що набагато перевищує допустиму норму. До того ж виголошення рішення суддею Струковим О.М. фактично не відбулося – спрацювала «накладка» (https://www.youtube.com/watch?v=VJJZqLfkitg&index=8&list=PLT7REqshH3fKXrRPT47O14bGe26h_vBes; https://www.youtube.com/watch?v=hGsBojk26o0; http://poltava.to/news/33276/).

Рішення судді Струкова (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45650805), яке в силу законодавчих змін не підлягало оскарженню, викликало обурення громадськості міста (http://poltava.to/news/34173/; https://www.youtube.com/watch?v=TNHU10-EnzM). Полтавці сприйняли його як незаконне, оскільки суддя взяв до уваги тільки письмові пояснення самого правопорушника, який особисто у судовому засіданні жодного разу не перебував і не допитувався. У порушення вимог щодо судових рішень Струков О.М. без належного мотивування надав перевагу одним доказам над іншими, низку доказів узагалі проігнорував.

Згодом проведеною у суді перевіркою було встановлено, що справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) без автоматичного розподілу надходили у провадження голови суду, а справи за ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) – у провадження заступниці голови суду.

Відтак зборами суддів Октябрського районного суду м. Полтави, попри наявність корупційної складової та при значно меншому навантаженні, для голови суду та його заступниці була визначена спеціалізація в розгляді справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ст. 130 КУпАП.

Здавалося б таке полегшення має сприяти голові суду Струкову О.М. у належному виконанні адміністративних обов’язків, а також швидкому та оперативному розгляді справ, що надходять у його провадження.

Однак, навіть при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ст. 130 КУпАП, як показує журналістське розслідування, опубліковане на сайті «Ні корупції», Струков О.М. проявив невмотивоване зволікання зі здійсненням судочинства, недбальство з оформленням судових рішень та вчасністю їх оприлюднення, чим порушив ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про доступ до судових рішень», відповідно до якої суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі свої рішення не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Крім того простежена цікава закономірність. Справи незаможних правопорушників суддя Струков О.М. розглядав досить швидко, навіть коли покарання передбачало позбавлення водійських прав тривалістю 1–3 роки. І навпаки, якщо порушення ПДР вчинила особа небідна, наділена керівною посадою, або ж їхні родичі, тоді слухання справи могло переноситися хоч і 5 разів, а потім закриватися, бо сплив термін притягнення до адміністративної відповідальності, або ж до правопорушника застосовувалося мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, крім того, як і в ситуації з Городницьким М.І., суддя віддавав перевагу свідченням правопорушника перед іншими доказами (http://nikorupciji.org/2016/09/23/krytychni-dni-suddi-strukova/; http://nikorupciji.org/2016/10/01/krytychni-dni-suddi-strukova-chastyna-druha/; http://nikorupciji.org/2016/10/07/krytychni-dni-suddi-strukova-chastyna-tretya/; http://nikorupciji.org/2016/10/19/anatomiya-kryvosuddya-abo-tajemni-rishennya-suddi-strukova/; http://nikorupciji.org/2016/10/25/suddya-strukov-pyanyj-turok-i-prokuror-na-mersi/; http://nikorupciji.org/2016/11/17/synovi-esk-zastupnyka-henprokurora-eksklyuzyvnyj-servis-vid-strukova-abo-budni-donetskyh-v-ukrajini/).

Не дивно, що значна кількість рішень судді Струкова О.М., пов’язаних із порушеннями ПДР, була змінена в результаті перегляду апеляційною інстанцією. При цьому встановлені такі порушення норм матеріального чи процесуального права:

·         справа № 554/2835/16-п (http://reyestr.court.gov.ua/Review/59438325) – «місцевим судом не забезпечена можливість реалізувати надане законом право ОСОБА_2 брати участь в судовому засіданні, давати пояснення, надавати докази» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/61077407);

·         справа № 554/3205/16-п (http://reyestr.court.gov.ua/Review/58278289) – «кваліфікуючи дії порушника за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя допустив помилку» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/59297329);

·         справа № 554/3213/16-п (http://reyestr.court.gov.ua/Review/58865366) – місцевим судом не була врахована наявність усіх підстав для пом’якшення накладеного стягнення (http://reyestr.court.gov.ua/Review/59124450);

·         справа № 554/4514/16-п (http://reyestr.court.gov.ua/Review/59611966) – «ОСОБА_3 зазначає, що не був повідомлений про розгляд справи, суддею справа була розглянута без його участі, а копію оскаржуваної постанови він отримав після закінчення процесуального строку» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/61348289; http://reyestr.court.gov.ua/Review/61348299);

·         справа № 554/4619/16-п (http://reyestr.court.gov.ua/Review/59438394) – «матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних, на підставі яких суддя дійшов висновку про необхідність застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке є найбільш суворим» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/61780617);

·         справа № 554/5131/16-п (http://reyestr.court.gov.ua/Review/61812304) – «Копію постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 02.08.2016 р. Андрійку Д.І. надано лише 15.11.2016 року. […] Знайшли своє підтвердження і наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 щодо невідповідності висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/63774313);

·         справа № 554/8867/16-п (http://reyestr.court.gov.ua/Review/63437253) – «адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців накладено на ОСОБА_2 без достатніх для того підстав та є суворим. Крім цього суд першої інстанції не навів мотивів, з яких він застосував до нього найбільш суворе стягнення» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/63814620).

11. Останнім часом з’явилася низка журналістських розслідувань, присвячених зіставленню реального способу життя судді Струкова О.М. з його та членів його сім’ї офіційними доходами, а також простежена відповідність між істотним зростанням добробуту членів суддівської родини з винесенням Струковим О.М. доволі сумнівних судових рішень:

·         Самойдюк Максим. Програма лояльності від «Полтава-банк»: за що суддя Олександр Струков отримав нерухомість від банку. – 01.11.2017. – http://stopcorrupt.poltava.ua/2017/11/01/poltava_bank/;

·         Столяров Антон. Теща, яка надихає: чому судді Струкову не страшно йти на пенсію. – 07.12.2017. – http://zmist.pl.ua/news/teshcha-yaka-nadihaje-chomu-suddi-strukovu-ne-strashno-iti-na-pensiyu;

·         Гавриленко Ігор. Потворне лице кривосуддя. – 21.12.2017. – http://zmist.pl.ua/blogs/potvorne-lice-krivosuddya.

Зі змісту цих публікації випливає, що, починаючи з 2006 року, на громадянку Ярошенко Олену Іванівну (дівоче прізвище Марченко, 1970 р. н.) та на її матір, Марченко Світлану Іванівну, 1947 р. н., оформлювалися об’єкти нерухомості та легкові автомобілі, якими користувався суддя Струков Олександр Михайлович (1955 р. н.).

Від співмешкання з останнім Ярошенко О.І. (у подальшому Струкова) народила сина, Струкова Владислава Олександровича, 1999 р. н., та доньку, Струкову Анастасію Олександрівну, 2007 р. н.

При цьому з 03.07.1981 р. до 21.07.2014 р. голова Октябрського районного суду офіційно перебував у шлюбі зі Струковою Ліною Володимирівною, 1959 р. н., від якої мав синів: Стукова Сергія Олександровича, 1982 р. н., та Стукова Євгенія Олександровича, 1985 р. н. Тривалість шлюбу підтверджується даними з судових рішень у справі № 553/3754/16-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62477911; http://reyestr.court.gov.ua/Review/62709832) та зі звіту про авторозподіл справи.

Зокрема, в 2008 р. Марченко/Ярошенко/Струкова О.І. обзавелася житловим будинком площею 104,3 кв. м та земельною ділянкою, що розкинулася на 1 тисячу 557 кв. м у мальовничому с. Верхоли, неподалік від Полтави. Вартість землі в деклараціях Струкова О.М. не зазначена, а будинок вартував 664 тисячі 742 гривні. За тодішнім курсом, 5,05, це дорівнювало більш ніж 130 тисячам доларів США.

У 2012 р. на скромну пенсіонерку Марченко С.І., колишню працівницю Проектно-конструкторсько-технологічного бюро по ремонту локомотивів, було зареєстровано новенький позашляховик Nissan X-Trail (судячи з дизайну, це 5-дверний позашляховик класу «K1» у модифікації, що почала виготовлятися з 2010 р., журналісти оцінюють його у щонайменше 20 тисяч доларів США).

У травні 2013 р. Марченко С.І. дісталася квартира загальною площею 103,3 кв. м, при житловій – майже 60, в новому елітному будинку за адресою: пров. Першотравневий, № 7. Нині ринкова вартість подібної квартири становить близько 120 тисяч доларів США.

Восени 2013 р. Марченко С.І. отримала земельну ділянку для ведення садівництва розміром 0,0506 га у престижному, екологічно чистому районі в межах м. Полтави, на вул. Дендропарковій, 1в.

Наступного року Київська районна в м. Полтаві рада уклала з (уже) тещою судді Струкова договір оренди – до 30.06.2021 р., із правом пролонгації. Платити за землю треба 7111 гривень 80 копійок на рік.

У договорі зазначена та сама Дендропаркова, 1в. Однак розмір ділянки зріс до 0,1 га (1000 кв. м), а сама вона змінила призначення: замість ведення садівництва перетворилася на присадибну, «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

30.05.2014 р. майбутня дружина Струкова О.М. обзавелася двома машиномісцями у паркінгу, розташованому в іще одному новому комфортабельному будинку в центрі міста. Адреса: майдан Незалежності, 1б. Вартість кожного машиномісця – 50 тисяч гривень.

Двома тижнями пізніше в тому самому домі Марченко С.І. розжилася квартирою на понад 87 кв. м, із них 44,3 житлових. Помешкання на момент придбання мало орієнтовну вартість у понад 680 тисяч гривень. Нинішня ринкова ціна подібної оселі становить близько 125 тисяч доларів США.

Дещо Струков О.М. реєстрував і на себе. У 2010 р. – квартиру площею 85,1 кв. м, із них житлової – 48,3, у новому будинку в пров. Першотравневому, № 5 (згодом у сусідньому будинку з’явиться квартира в майбутньої тещі голови суду). Важко повірити, що вартість згаданої квартири на момент набуття становила 309 тисяч 282 гривні, як вказано у декларації.

Вірогідно, в цьому ж районі на початку 2011 р. ТОВ «Комфін» надало йому в безоплатне користування нежитлове приміщення площею 38,1 кв. м.

Нарешті у 2014 р. Струков О.М. придбав машиномісце за адресою: пров. Першотравневий, 5г, сплативши за нього 80 000 грн.

То був уже 6-й об’єкт у родинній колекції гаражів та паркінгів. При цьому автомобілів суддя задекларував тільки два – для чого їм стільки «домівок» загальним розміром у 111 «квадратів», розкиданих у різних частинах міста, але переважно в центрі, залишається незрозумілим.

Єдино правдивим поясненням усіх перелічених та деяких інших придбань родини судді Струкова О.М. видається корупційне. Вартість набутого майна значно перевищує рівень пенсії громадянки Марченко С.І., а її донька, Струкова О.І., звільнилась із Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Полтава СТГО «Південна Залізниця», де трудилася медичною сестрою, у 2003 р. й відтоді ніде більше не працювала.

Так само не дозволяла здійснити ці придбання офіційна заробітна платня (суддівська винагорода) Струкова О.М., який із 1986 р. працює на посаді судді Октябрського районного суду м. Полтави (http://www.vru.gov.ua/content/act/1448_24.12_.2013_.pdf), 13.06.2003 р. був призначений заступником голови (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/529/2003), а 28.03.2007 р. – головою цього суду (http://www.president.gov.ua/documents/2462007-5682).

Журналісти звернули увагу, що житлова та допоміжна нерухомість, яку родина Струкових отримала за адресами пров. Першотравневий, № 5 і № 7, раніше належала ТОВ «Комфін». Його засновники свого часу входили до керівництва ПАТ «Полтава-банк».

У 2007 році ПАТ «Полтава-банк» було причетним до рейдерського захоплення землі ТОВ «Перемога Плюс» в Лохвицькому районі та ПП «Зоря-2005» у Миргородському районі Полтавської області. Розв’язувалися корпоративні суперечки Октябрським районним судом м. Полтави та безпосередньо його головою Струковим О.М. –  не на користь названих аграрних підприємств.

ТОВ «Комфін» із 2010 р. було фігурантом кримінальної справи про виведення керівництвом «Полтава-банку» в офшор 21 мільйона гривень та ухиляння від сплати 3 мільйонів гривень податків. Податківці підозрювали, що в 2008 р. посадовці «Полтава-банку» уклали договір із віргінською компанією «Setarena Limited» про купівлю акцій ЗАТ «Курорт-Готель» у самих себе. У результаті зазначені кошти було перераховано на рахунки банкірів, а готель оформили на їхню ж фірму ТОВ «Комфін».

Податківці звернулися до Київського районного суду м. Полтави, який дозволив їм провести обшуки і вилучення необхідних документів. Проте 13.09.2010 р. голова правління «Полтава-банку» звернувся до Октябрського райсуду з клопотанням, на підставі якого суддя Струков О.М. заборонив фіскалам проводити документальну перевірку до розгляду справи по суті. Півроку справа залишалася без жодного руху, а потім суддя Струков О.М. визнав, що не уповноважений розглядати її і скерував до Полтавського окружного адміністративного суду.

У випадку з квартирою та машиномісцями в будинку за адресою майдан Незалежності, № 1б, привертає увагу той факт, що забудовник, ТОВ «Сучасний Дім», перебував у певному зв’язку з Полтавським міським головою Мамаєм О.Ф.

Про ймовірну залежність забудовника від Мамая О.Ф. свідчить, зокрема, розміщення на першому поверсі того самого будинку офісу політичної партії та громадської організації «Совість України». Саме тут відбувалася видача від імені міського голови продуктових наборів пенсіонерам під час виборчої кампанії 2015 р. (https://poltava.to/news/33855/). Подібні заходи, спрямовані на поліпшення іміджу Мамая О.Ф., і досі відбуваються за адресою: Майдан Незалежності, 1б (http://kolo.news/category/vlada/4067).

Вірогідно, Струков О.М. як голова Октябрського районного суду м. Полтави повинен був забезпечити бажаний для Мамая О.Ф., обвинуваченого в корупційному правопорушенні, розгляд справи № 554/6021/14-п, що на початку травня 2014 р. надійшла у провадження судді того ж суду Гольник Л.В.

12. Як з’ясував полтавський журналіст Станіслав Цись, суддя Струков О.М., який очолює Октябрський районний суд, понад 26 років працює без присяги. Вірніше, він складав її 06.07.1990 р., ще за часів СРСР. Текст цієї присяги містить зобов’язання судді будувати соціалістичну державу і виховувати громадян в дусі поваги до радянського закону
(https://lb.ua/blog/stanislav_tsys/383313_golova_oktyabrskogo_raysudu_poltavi.html; https://poltava365.com/golova-oktyabrskogo-rajsudu-poltavi-%C2%ABzabuv%C2%BB-sklasti-prisya.html).

***

Наведені факти вказують на системний характер зловживань, допущених суддею Октябрського районного суду м. Полтави Струковим О.М., які проявились в:

·         умисному або внаслідок недбалості незазначенні в судових рішеннях мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

·         порушенні засад гласності і відкритості судового процесу;

·         порушенні засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

·         порушенні правил щодо відводу (самовідводу);

·         безпідставному затягуванні або невжитті заходів щодо розгляду заяв, скарг чи справ протягом строку, встановленого законом, зволіканні з виготовленням вмотивованих судових рішень, несвоєчасному наданні суддею копій судових рішень для їх внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

·         допущенні поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, проявах неповаги до інших суддів, чи інших учасників судового процесу;

·         умисному або внаслідок грубої недбалості допущенні суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

·         неповідомленні суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

·         неповідомленні або несвоєчасному повідомленні Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

·         втручанні у процес здійснення правосуддя іншими суддями;

·         зазначенні в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;

·         використанні статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

·         допущенні недоброчесної поведінки, у тому числі здійсненні суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердженні суддею законності джерела походження майна;

·         декларуванні завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Сукупність порушень, допущених Струковим О.М., охоплюють практично весь спектр підстав для дисциплінарної відповідальності судді, обумовлений ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», що свідчить про неможливість його подальшого перебування на посаді судді.

Уважаю, що кожен день перебування таких, як Струков, суддів на посадах, тим більше адміністративних, завдає непоправної шкоди авторитету судової гілки влади, ганьбить судову систему України, сповільнює процес очищення суддівського корпусу від найбільш одіозних його представників, підриває національну безпеку держави через недовіру суспільства до суддів.
10.01.2018 р.